«Болонський процес став вирішальним для забезпечення сталого розвитку студентського руху в країнах Європи загалом та в Україні зокрема. Його особливу роль у залученні зацікавлених сторін до процесу формування системи вищої освіти та створення конкурентоспроможного Європейського освітнього простору не можна заперечувати та необхідно розвивати. Освіта не є питанням політичних забаганок сьогодення, а є довгостроковою інвестицією в майбутнє країни. Ставши учасниками Болонського процесу (серед 47 країн-учасниць знаходяться наші східні сусіди: Росія, Казахстан та інші) 5 років тому, ми, українці, маємо пам’ятати що для отримання найбільш ефективного результату не можна зупинятися на півдороги – треба працювати на подальший розвиток вищої освіти України.» - коментує результати саміту Єлизавета ЩЕПЕТИЛЬНИКОВА.
7-12 березня у Відні, Австрія відбувся Європейський студентський саміт, присвячений 10-ти річчю Болонського процесу під провокаційною назвою «Болонський процес 2020 та Лісабонська стратегія 2020: взаємно виключення чи дві сторони однієї медалі?». Організаторами саміту виступили Європейський союз студентів та національне об’єднання студентів Австрії ÖH.
Учасниками заходу стали представники національних об’єднань студентів з 37 країн Європи, а також голови рад студентських об’єднань Азії, Африки та Австралії. Українське студентство представляла Президент Української асоціації студентського самоврядування – Єлизавета ЩЕПЕТИЛЬНИКОВА.
Європейський студентський саміт зібрав доповідачів з усієї Європи,а саме привітання до студентської громади лунали від Міністра науки та досліджень Австрії, представників Європейської комісії, Ради Європи та Групи супроводу Болонського процесу (Bologna Follow-up Group).
По-перше, студентські представники адресували питання до Міністра науки та досліджень Австрії, Беатрікс Карл, щодо ситуації в Австрії, адже активні студентські протести не вгамовано порушують спокій громадян країни, зокрема Відня. Згідно відповідей отриманих представниками країн між владою та студентством знайдено компроміс та на даний момент ведеться активна співпраця. Також Карл закликала студентство до активного проявлення своїх позицій, як на національному так і на міжнародному рівні задля забезпечення повноцінного та прозорого впровадження Болонського процесу.
Під час зустрічі з представниками Європейської комісії та Ради Європи було розглянуто питання не одностайного відношення Лісабонської стратегії Європейського союзу до системи вищої освіти, адже економічно направлена програма розвитку ЄС до 2020 року не відповідає соціально спрямованій меті Болонського процесу. Через це вплив програми розвитку ЄС на систему вищої освіти в Європі не є зрозумілим. Проте позиція представників Європейських організацій не відрізнялась конфліктністю та радикальністю, їх віра у продуктивну співпрацю Болонського процесу та Лісабонської стратегії була досить переконливою.
У рамках форуму проведено робочі групи за найбільш актуальними для студентства питаннями Болонського процесу. Таким чином розглянуті проблеми мобільності студентів та наголошено на необхідності повторного перегляду візового режиму між країнами-учасницями процесу, виявлена проблема неможливості забезпечення мобільності студентів без розвитку соціального простору, а також виявлено потребу забезпечення мобільності, як для особистісного розвитку студентів, так і враховуючи суспільний внесок даного процесу. Під час роботи за напрямком соціального простору було акцентовано увагу на проблему підміни понять рівного доступу до вищої освіти та її массіфікації, що може призвести до пониження якості освіти. Робоча група з питань якості освіти виявила залишок країн, що до сих пір не мають незалежних комісій з оцінки якості освіти. Нажаль, до цього переліку також входить Україна. Проблема недостатнього представництва студентів у процесі також не була до кінця вирішеною до 2010 року.
У грудні 2007 року представники студентських організацій всіх країн Європи, на заклик Української асоціації студентського самоврядування, звернулись до Європейських структур з закликом про спрощення візового режиму з Україною задля покращення умов мобільності Українських студентів в Європейському освітньому просторі. У грудні 2009 року на засіданні Всеукраїнської студентської ради при Кабінеті Міністрів України питання візового режиму було піднято у присутності Міністрів, проте українські студенти до сих пір зіштовхуються зі складнощами, тож Українська асоціація студентського самоврядування закликає відкрити Європейський освітній простір для студентів України у 2010 році!
За результатами роботи представників до саміту було напрацьовано звернення студентів до Міністрів країн-учасниць Болонського процесу. У зверненні студенти наголосили, що на 2010 рік успіх впровадження Болонського процесу є безперечним, проте не всі з його пріоритетів, що були погоджені Міністрами повноцінно впровадженні й це має бути виправлено. Європейський освітній простір за 10 років Болонського процесу став реальністю, та задля забезпечення його повноцінного функціонування подальша активна співпраця між країнами є необхідною. Європейське студентство також висловило подяку усім учасникам Болонського процесу за покращення розуміння необхідності участі у процесі формування та управління вищою освітою усіх зацікавлених сторін. Зокрема, згідно інформації наданій у студентському статистичному виданні «Болонський процес на фінішній лінії» Європейського союзу студентів, участь представників студентської громади за роки впровадження Болонського процесу в вищій освіті значно збільшилась, що безперечно є позитивним показником та сприяє розвитку студентського руху Європи, який є безумовною конкурентною перевагою Європейського освітнього простору.
Немає коментарів:
Дописати коментар